Художник російського пошиття
by on Jan.25, 2009, under Статті
« Романтика - це невиправдана фіганда | Колекція весна-літо 2006 ПУДРА Ольги Коміссарової »
— Якщо говорити про історію мазкі Chapurin– говорить Ігор– то це ластівчине кубло, яке було звито в дуже ненормальних умовах. Відкриття мого першого бутіка в Москві співпало з кризою 1998 року. І у мене був вибір — або опустити руки, або кинутися в цей вир і знову ж таки вірити своїй інтуїції. І я тоді переміг.
Я відбувся — я все-таки був одним з перших, хто відкрив власний монобрендовий магазин в Москві. Ми були першопроходцями. Ми не знали, ні хто такі байери, ні що таке франчайзинг — не знали взагалі нічого. Але ми поступово рухалися вперед, розвивалися, відкривали нові двері.
На думку Ігоря, жорстока конкуренція, в умовах якої була вимушена розвиватися fashion-індустрія в нашій країні, надала благотворну дію на формування його бренду і молодого покоління дизайнерів взагалі.
— Саме тому, я вважаю, у нашої марки ідеальна якість, у нас культ якості. Клієнти, безумовно, багато в чому порівнювали російських дизайнерів із західними і не робили ніяких поблажок. Ми конкуруємо не просто з топовимі брендами, ми конкуруємо з історичною якістю, з будинками, які живуть в ідеальних fashion-обставинах.
У Франції, в Англії культивується дизайн, ця індустрія користується величезною пошаною і підтримкою держави. У Росії ж поняття “дизайнер”, як і поняття “модель”, означало щось… грубо кажучи, то, без чого можна обійтися. Ми з’явилися в той час, коли у російських людей було досить зневажливе відношення до всього російського, радянського. Бути російським дизайнером було дивно.
Раніше ми щодня отримували ляпаси. І навіть якщо говорити про початок Тижня високої моди як явище, то росіяни були не більше ніж прелюдією до французької, італійської моди. Я зовсім не скаржуся, просто говорю про те, яке це було час. Ми пробили цей пролом. Я вважаю, що багато в чому завдяки моєму поколінню російське суспільство перестало нехтувати російськими ж людьми.
І поступово ми ставали самодостатніми, ставали людьми, які цікаві.
Tags: fashion освіта, ігор чапурін, він, все, люди, модний будинок, професійний дизайнер, що, я
Статті
Схожі записи
- Зайців Єгор (01.12.2008)... Потім було багато колекцій, показів, робота з Театром Моди, з Агентством моделей. Я працював з великим числом відомих музикантів, почавши з квартирних концертів моїх друзів з групи «Крематорій». Робив костюми для кінематографа, цирку, фігуристів. Багато чого було цікавого за ці роки. В 1998 році я отримав «Гран-прі» на фестивалі Моди «Оксамитові Сезони в ...
- Євгенія Островськая (11.12.2008)... Проте літом 2007 року дизайнер офіційно заявила про свій відхід з марки «Evgenia Ostrovskaya», належної компанії «Ж». Цей проект далеко відійшов від первинної своїй меті: виробництво і продаж демократичною за ціною, але дизайнерського одягу. Колишній партнер компанії «Ж», якому були передані ексклюзивні права на розвиток мазкі «Evgenia Ostrovskaya» в регіонах Росії ...
- Олександра Киабі (18.12.2008)... «Була б можливість, я б стільки всього натворила!», говорить з посмішкою модельєр. Кожна її колекція - як запрошення в світ «Киабі», що зачаровує, де вже тільки від однієї назви - «K-I-A-B-Y» - виходить флер загадковості, таємниці, казкової містерії, де хлопчики-ляльководи є сусідами з дивовижними персонажами в гротескових боліварах, де войовнича агресія образів ...
- У Франції колекцію одягу від Saules skola зустріли оваціями (19.01.2009)... На загальному карнавальному фоні (в основному, була така тенденція) запропонована нами колекція одягу була ніжнішою, відрізнялася зручністю і викликала дуже теплі відчуття". Приміщення немає... Можливо, карнавальна спрямованість колекцій інших країн-учасниць викликана тим, що, наприклад, в тій же Іспанії або Франції проблема людей з обмеженими можливостями вже давно вирішена в набагато більшій мірі, ...
- Про мистецтво повсякденності і не тільки Інтервю з модельєром Галиною Попової (13.01.2009)... Я знала, що це буде професія художника, але в якій області точно - не представляла. Мене в рівній мірі привертали як театр, так і кіно, реставрація і графічний дизайн, але про одяг я навіть не думала, оскільки це поняття для мене було нерозривно пов'язане з уроками домоводства в школі, де я, пригнічуючи в собі огиду ...
