Про мистецтво повсякденності і не тільки Інтервю з модельєром Галиною Попової
by on Jan.13, 2009, under Статті
« Побудова основи чоловічих брюк | Як відрізнити бутік від звичайного магазина одягу »
Великий об’єм невербальної інформації: від рівня охайності і бюджету до стилю, смаку і сексуальної орієнтації, потреба в домінуванні або прямо навпаки - все це якість знаковості одягу, той посил, який вона несе з собою. Чи враховується це дизайнерами?
Р. П.: Поза сумнівом. Перш, ніж з’являться ескізи самих речей, виникає головний герой або героїня колекції. На самому початку відомо, які у моделі будуть макіяж і зачіска, під яку музику проходитиме показ, як колекція називатиметься - все це працює на образ. Інакше нічого не вийде.
Т.: Художник-живописець, письменник - вони не сдержіваєми сотнями чинників, якими буквально обложені модельєри. Чи не ці обмеження відокремлюють мистецтво від прикладного мистецтва, і тим самим визначають його як би другорядність по відношенню до витончених мистецтв?

Р. П.: Дизайн - мистецтво повсякденності. Його мета - естетизація наочного середовища, що оточує нас. Витончені мистецтва стоять як би над повсякденністю і реальністю. Я не проти такого розділення, але мені завжди образливо саме за цю другорядність. На мій погляд, із-за цих обмежень робота дизайнера навіть складніша, ніж, скажімо, робота художника по костюмах в театрі.
Припустимо, їм потрібно виразити один і той же образ. Художник по костюмах не обмежений нічим, окрім своєї фантазії. Найнеймовірніші форми можуть бути втілені на сцені, найрізноманітніші малюнки тканин можуть бути просто нанесені через трафарет бутафором. З сцени все виглядатиме добре. Є дуже багато прийомів, що дозволяють добитися приголомшливих візуальних ефектів.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Tags: burda moden, fashion tv, він, все, мода, одяг, професія художника, театральний костюм, що




